Біля прохідної Міністерства оборони цілий день 2 лютого тривали акції протесту. Перша почалась з самого ранку: родичі військовослужбовців вимагали у міністра оборони вивести 25 батальйон “Київська Русь” з оточення під Дебальцевим. Приблизно о 13:00 до протесту приєднались бійці батальйону “Айдар”, які вимагали не ліквідовувати їх військову частину. Дві акції протесту об’єднались і одразу перекрили Повітрофлотський проспект. Вже за кілька хвилин на дорозі утворились довжелезні затори, в яких стояли десятки автобусів і автомобілів.

Бійці “Айдару” вже виходили на акцію протесту під Міноборони 30 січня. Тоді вони стверджували, що батальйон хочуть ліквідувати, саме для цього його збираються спочатку перейменувати і присвоїти їх військовій частині інший номер. Тоді теж не обійшлось без сутичок. Мітинг тоді закінчився без результатів, але військові пообіцяли повернутись в понеділок.

— Ми вимагаємо аби 25-ий батальйон негайно вивели з котла. Не робіть другий Іловайськ, — кричала у рупор одна із організаторів акції протесту, мати бійця 25-го батальйону Надія. — Якщо загине “Київська Русь”, вам, пане Полторак (міністр оборони – авт.) і пане Муженко (начальник генерального штабу – авт.) не жити в Україні, матері вам  цього не дадуть, — зверталась до керівників міністерства Надія.

Разом з тим, учасники акції протесту вимагали, аби до них вийшли керівники Міністерства оборони. Та коли протягом півгодини їх вимога не була виконана, під воротам КПП запалали шини. Вогняний стовп і хмари чорного диму високо піднялись в небо. Та вже за десять хвилин пожежники, що разом з пожежною машиною стояли на території міністерства, погасили вогонь. Перекриття дороги і підпал автомобільних покришок таки змогли привернути до себе увагу очільників міністерства. І вже протягом 20 хвилин на переговори запросили делегатів від протестувальників. Чотири чоловіки, серед них і народний депутат, а в минулому комбат “Айдару” Сергій Мельничук, були делеговані на перемовини.

— Ми знаємо, що згідно з Мінськими угодами місто Щастя повинно було перейти під контроль бойовиків. І тільки “Айдар” не дає здійснити цей намір, — стверджував боєць батальйону з позивним Історик. — Бойовикам треба Луганська ТЕС, що в Щасті. І українська влада пообіцяла її віддати. А потім народ України буде платити сепаратистам і Росії за електроенергію. “Айдар” не допустить цього, саме тому його і хочуть ліквідувати. А усі ці зміни і перейменування нашого батальйону тільки прикриття. Ми добре знаємо, що при перейменуванні частини бійці повинні здати зброю, потім нам її просто не видадуть і батальйон буде знищений.

Переговори в середині тривали близько 3 годин. Лише о 18:00 делегати вийшли.

— “Айдар” не розформовують! — заявив  Сергій Мельничук. — Військова частина 0624 буде існувати і далі. А інша, в яку хотіли перетворити батальйон під номером 2950, буде існувати окремо.

Переговори тривали так довго через те, що треба було вирішити різні юридичні питання. Сергій Мельничук сказав, що говорили про те, як він може поєднувати обов’язки Народного депутата і керівника батальйону.

Разом з делегатами від протестувальників вийшов і представник від міністерства.

— 25-ий батальйон зараз і справді знаходиться в оточенні, ми спілкувались з їхнім комбатом, — заявив Олександр Головнюк, полковник Міністерства оборони, який вийшов до протестуючих. — По його оцінкам наразі там ситуація “середньої тяжкості”, бійці тримають оборону, боєкомплект у них є.

Таких відповідей учасникам акції протесту виявилось достатньо для закінчення мітингу. І вже за кілька хвилин дорога була розблокована.

Вже у кінці Надія – одна з найактивніших учасників акції протесту – розказала, що її син військовослужбовець 25 батальйону, який разом з іншими бійцями потрапив в оточення, за час поки тривала акція, загинув.

Антон Голобородько для Informator.lg.ua