У кожної країни на різних складних історичних етапах розвитку була своя легендарна мафія. В Японії — якудза, в США — американська мафія, ну і, звісно, сицилійська — в Італії, яка і подарувала світу цю назву — мафія.
В Україні теж існує своя “мафія” — так званий клан юристів, які тісно між собою пов’язані і покривають один одного. Українська “юридична мафія” не має централізованої структури і єдиного лідера. Її члени, як паразити, вбудовуються у державну вертикаль і використовують владну структуру для досягнення власних цілей.
Один з найяскравіших представників цього клану — колишній “мєнт” часів Януковича, адвокат Портнова, Ахметова, Новинського і Микитася, людина, яка змусила СБУ, Генеральну прокуратуру і усі інстанції судів в авральному режимі відмазувати від НАБУ себе рідного — заступник голови Офісу президента Олег Татаров. Про нього і піде мова сьогодні.
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ КОНКУРС ІМЕНІ ТАТАРОВА
В ці дні ми спостерігаємо за тим, як розгортається справжня драма навколо конкурсу з обрання головного антикорупційного прокурора. Його не можуть призначити вже два роки.
Конкурс на фінальній стадії, залишилось два кандидати. Один — детектив НАБУ Олександр Клименко, який керував слідством щодо самого Татарова. Другий — прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк. І на цю мить детектив впевнено перемагає.
Від того, хто переможе в конкурсі на голову САП, залежить, чи будуть справи топ-корупціонерів розслідувати і представляти в суді звинувачення по них ефективно. За перебігом конкурсу уважно спостерігають міжнародні партнери України, і усім їм президент обіцяв провести його чесно. Але на фінальному етапі конкурс завмер. Кажуть, контролюють, конкурс саме Татаров.
“Одне із завдань Татарова — забезпечити перемогу потрібного кандидата на керівника САП, — пояснює юрист Автомайдану Вадим Валько. — В тій частині комісії на обрання керівника САП, яку делегувала Верховна Рада, один з членів комісії — науковий керівник кандидатської Татарова, інший — співавтор якоїсь статті з Татаровим, з іншими членами комісії Татаров входив в різні робочі групи, і так далі”.
Це і є та “юридична мафія”. Разом вчилися, працювали, служили в міліції чи писали наукові статті — а потім пішли обслуговувати інтереси різних фінансово-промислових груп і допомагають один одному “порєшать” будь-які питання. А найталановитіші, чи правильніше сказати найбільш безпринципні — виростають до обслуговування інтересів президентів і найвпливовіших олігархів.
Але у Олега Татарова не просто завдання протягнути свою людину на посаду головного прокурора САП — у нього особистий інтерес.
КОРУПЦІЙНА СПРАВА ТАТАРОВА
На початку грудня 2020 року Татарова самого ледь не посадили, і зробили це прокурори Антикорупційної прокуратури і детективи НАБУ.
“Була справа щодо будівництва ядерних відходів в Чорнобилі, по якій проходила компанія Укрбуд і [екс-нардеп] Максим Микитась. Проводились обшуки, і був знайдений телефон, де були переписки щодо зловживань, до яких міг бути причетним Татаров, — розповідає юрист Валько. — І Микитась, який на той час був вже в СІЗО, вирішив піти на угоду зі слідством і дав викривальні покази на Татарова”.
Детективи підготували підозру Татарову, але вручити її не встигли — вночі напередодні вручення генеральна прокурорка замінила ус. групу прокурорів у його справі.
Це була дуже гучна історія. Наприкінці 2020-го виконувач обов’язків головного антикорупційного прокурора Максим Грищук детально розповідав про грандіозну схему, яку вигадали, щоб відмазати Татарова від підозри.
“Ми підписали підозру і клопотання на обрання запобіжного заходу Татарову, але паралельно, як ми пізніше дізнались, йшов процес оскарження і засилення ним рішення Печерського суду, який в позапроцесуальний спосіб вирішив забрати його справу з підслідності НАБУ у інший орган”, — каже Грищук.
Тобто адвокати Татарова через скандально відомий Печерський суд змінили підслідність справи, і через суд справу у НАБУ забрали. При цьому при очевидній підтримці Офіса генпрокурора, неймовірними темпами адвокати Татарова пройшли всі судові інстанції, аби незаконне рішення Печерського суду неможливо було скасувати і відіграти ситуацію назад.
З того часу пройшло більше ніж півроку, і справа Татарова благополучно похована.
“Це “справа Шредінгера” — вона юридично є, а фізично матеріалів майже немає, юридично її перспективи майже нульові, — каже Валько. — Посадити Татарова вже нереально. Можна сказати, що цю справу злили. І ключове прізвище тут — Зеленський, бо все, що б не робили Татаров і Венедіктова, без відома чи погодження Зеленського вони б не робили”.
ЧОМУ ЗЕЛЕНСЬКИЙ НЕ ЗВІЛЬНЯЄ ТАТАРОВА, ПОПРИ ТИСК
Навіщо ж Зеленський так тримається за Татарова в своєму Офісі, якщо ця людина створює йому стільки репутаційних проблем? Кажуть, на піку скандалу Татарова згадували у медіа ледь не частіше за Зеленського і, зрозуміло, не хвалили. На щорічній пресконференції президента спитали про це, і він дав дивну відповідь.
“Я б хотів, щоб ми про радників чи замів голови Офісу питання ставили голові Офісу. Мені складно відреагувати на те, що Татаров говорив. У нас в принципі, якщо людина вважає, що за президентства Януковича — це був державний переворот, то у нас такі люди не працюють”, — сказав Зеленський.
Фактично, він просто ухилився від відповіді на питання, прикрившись тим, що нічого не знає і не чув. Щоб президент “почув і знав”, громадська організація Центр протидії корупції оголосила збір підписів під петицією до президент з вимогою звільнити Татарова.
“Першою була яка спроба? З’їхати: “це не я, це Єрмак”. Одна проблема — президент України особисто призначає заступників Єрмака. Він підписав указ про призначення Татарова, — каже Віталій Шабунін, голова ЦПК. — Далі він сказав: “я щось чув, але не розбирався і нічого не знаю”. Це лінія відморожування. І ми хочемо допомогти Зеленському узнати про Татарова”.
25 тисяч підписів під петицією зібрали вчасно. В її тексті детально було розписано про всі скандали за участі Татарова — так, щоб президент більше не міг сказати, що чогось не знає. Але президент на петицію відповів так: “Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством». Тобто, фактично відмахнувся від суспільства.
Навіщо ж президенту в Офісі така токсична людина, як Татаров?
“Татаров їм “рішає”, — пояснює Шабунін. — Татаров через Портнова знає, до кого прийти з суддів, і він приходить до цих “товаріщей” Портнова від імені президента, бо має формально посаду. Співпадіння оцих двох речей дозволяє йому рулити правоохоронною і судовою системою. Убери посаду — він ніхто і звати його ніяк”.
Такої ж думки і народний депутат з групи “Справедливість” Ярослав Юрчишин, заступник голови антикорупційного комітету ВР.
“Чому Зеленський, як вош кожуха, тримається Татарова? Тому що це чи не єдина людина, яка насправді знає, як працюють правоохоронні органи. І кладучи руку на серце, не Денис Монастирський мав бути міністром внутрішніх справ”, — каже Юрчишин, натякаючи на Татарова. Лише перспектива нового публічного скандалу завадила призначенню Татарова головою МВС, вважає депутат.
МІЛІЦЕЙСЬКЕ МИНУЛЕ ТАТАРОВА
Таланти “рєшать” у Татарова — з міліцейського минулого. З 2003 і до 2014 року він працював в МВС і дослужився до заступника начальника Головного слідчого управління. Під час Майдану на брифінгах під камеру саме він розповідав від імені міліції про те, як на Майдані протестувальники викрадали зброю, вчиняли правопорушення і стріляли самі в своїх же, що було очевидною брехнею.
Після Майдану Татаров мав бути люстрований, але зміг викрутитись. Він звільнився. Більше того, післямайданний міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зробив Татаров і таким, як він, міліціянтам Януковича, барський подарунок — відмазав від люстрації. Як це відбулося, розповідає Тетяна Козаченко, колишня директорка Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції.
ФОТО: МВС УКРАЇНИ
“Міністр МВС Аваков вивів з-під люстрації дуже велику кількість посадовців МВС, які підпали під люстрацію за законом про очищення влади. Він це зробив наступним чином: відповідно до законодавства, всі особи, які в центральному органі МВС очолювали самостійні структурні підрозділи або були заступниками керівника, підпадали під люстрацію, — каже Козаченко. — В МВС таких підрозділів було дуже багато, усі вони мали положення, де зазначалось що всі вони — самостійні підрозділи. Але Аваков визначив, що тільки два підрозділи є самостійними — ДАЇ і Держслужба охорони, а всі інші, вважав Аваков, не є самостійними, і тому під люстрацію не підпадають. Тобто Аваков зробив все, щоб посадовці, які займали топ-посади за часів Януковича, стали до Авакова лояльними і далі працювали МВС. Завдяки такій позиції Авакова, люстрації уникнув і Татаров”.
ДОНЕЦЬКІ ЗВ’ЯЗКИ
Є ще одни цікавий факт в міліцейському минулому Татарова. Його начальником в мілції був Василь Фаринник, специфічний персонаж, який працював в міліції міста Донецька з 1980 року. В 1991 році Фаринник заснував власне адвокатське об’єднання, потім був суддею, знову повернувся в міліцію. Звільнився у 2005 році — повернувся у 2008-му. А у 2010-му перебрався до Києва на посаду заступника міністра внутрішніх справ, начальника Головного слідчого управління. І знову звільнився — у 2013-му. Тобто його кар’єра чітко збігається в часі з приходом до влади Донецьких.
Долі Фаринника і Татарова не розійшлися навіть після того, як вони пішли з МВС. В 2015 вони працювали разом в адвокатській компанії “Татаров, Фаринник, Головко”. Сьогодні це адвокатське об’єднання називається Креденс. На їх сайті — новини про суди з НАБУ і НАЗК, а серед клієнтів, якими об’єднання пишається — ахметівські компанії ДТЕК і СКМ.
ФОТО: BIHUS.INFO
Напевно, це має пояснювати фотографії, на яких Татаров супроводжує олігарха Ріната Ахметова на допит в НАБУ. Схожі стосунки поєднують Татарова з Новинським і Портновим, яких Татаров теж захищав як адвокат.